Pastýřský list, Vánoce 2023 / Пастирське послання на Різдво Христове 2023
Přinášíme vánoční pastýřský list biskupa-apoštolského exarchy Mons. Ladislava Hučka v českém a ukrajinském jazyce.
Drazí bratři a sestry,
v tomto čase sváteční vánoční atmosféra už vládne všude. Dny jsou zatím ještě krátké a noci dlouhé, přichází pravá zima a někdy i sníh, my ozdobujeme vánoční stromek a zpíváme koledy, jíme sváteční pokrmy… Ale vlastně kvůli čemu, kvůli komu se to vše dělá... jaký to vlastně svátek slavíme? Na to, jaký svátek a proč ho slavíme, se dnes v naší sekularizované společnosti jaksi zapomíná a jasně si to uvědomuje jen malé procento obyvatel. Ostatní to berou jako určitý zvyk, milé posezení rodiny se vzájemným obdarováváním, nad kterým se moc nezamýšlejí...
Avšak svátek Narození Páně je dobrou příležitostí, abychom
se nad tím hlouběji zamysleli. A do toho zamyšlení zahrnuli celé dějiny
lidstva. Protože jen tak nám to dá nějaký smysl, má to nějaký význam. Bez toho
to smysl nedává. My, lidé, jsme se na této planetě neobjevili náhodou. Jsme
tady, my, inteligentní stvoření, schopné s pomocí Boží velkých výšek dobra
(duchovního), ale, když se od milosti Boží vědomě odpojíme hříchem, i
nejnižších pádů do nesmírných hloubek zla a podlosti... To všechno bylo dáno na
počátku. Z biblických dějin poznáme nejtragičtější případ neposlušnosti Adama
a Evy, a pak dále Abela (pozitivní) a Kaina (negativní). Mohli bychom
pokračovat velmi dlouho
a objevovali by se před námi postavy pozitivní (ale i s chybami) Abrahám,
Mojžíš, král David, ale i negativní lidé představováni spíše jako masa lidí, ale ne jednotlivci. Naším
vzorem mají být pozitivní hrdinové, ne negativní, a na ně bychom měli soustředit
svou pozornost. To je metodika a "taktika" svatého Písma. Je dobré si toho všimnout a uvidět rozdíl od většiny
masmédií, která se věnují přednostně negativním případům.
Zlo, zlý duch se skrývá, a proto se projevuje nejčastěji ve skupinách, skrývá se jako anonym v množství, v davu, zřídka se ukazuje jako jednotlivec. Jednotlivec je si vědom své zodpovědnosti a nese za ni pochvalu, nebo odsouzení, má většinou strach sám konat zlo.
Jak je to dnes? Protože dějiny se nezastavily, ony pokračují a my jsme dnes jejími hlavními postavami, i když si to vždycky neuvědomujeme. Na nás závisí, jak budou dějiny pokračovat.
I když v minulosti mnoho lidí bojovalo s Bohem a chtěli, aby jim udělal nějaké výjimky z přikázání, dnes je situace jiná. Dnes se většinou vůbec Bůh nebere v úvahu, arogantně ho vynechali z hry. Všechno si, prý, dokážeme zařídit sami, říkají. I z každé nemoci se dostaneme sami (případně za pomoci lékaře), Boha k tomu nepotřebujeme. Ale jsou zde i další nebezpečí, která ohrožují celé lidstvo. Například, války, životní prostředí, přibližující se energetická krize, demografická zima…
Vládne dnes tvrdý individualizmus a egocentrizmus. Mnozí lidé nechtějí být na nikom závislí, být mu vděční. Tento postoj, skrytě přežívající uvnitř mnoha lidí, pak propukne v kritické situaci, kdy je třeba se spojit a tahat za jeden konec. A nastane krize! A taková kritická situace je dnes na mnoha místech.
Získali jsme svobodu, ale zdá se, že ztrácíme zodpovědnost. Protože dnes ani autorita už příliš nezaváží. Mnozí si hledají jiné zdroje autority, jejímž základem je často jen jejich osobní názor, kde se autorita odvozuje od falešných předpokladů a na ty se pak odvolávají...
U mnoha lidí chybí pokora a důvěra v Boží vedení. Usilujme se o to mezi ně nepatřit. Vždyť
všechno je v Božích rukou. I když se mu odevzdáme, on nás bez naší
spolupráce nebude chránit před jedy
a otravami pronikajícími ze "světa". S touto nekonečnou důvěrou oslavme i
letošní Vánoce, Narození Páně. Jen když se mu plně odevzdáme, uvidíme, že to platí
a že to má cenu!
Požehnaný čas Narození Páně všem věřícím ze srdce přeje a žehná
+ Ladislav Hučko, apoštolský exarcha
Дорогі брати і сестри!
В цей час святкова різдвяна атмосфера панує вже повсюди. Дні ще
короткі, а ночі довгі, настає справжня зима, а часом падає сніг, ми прикрашаємо
ялинку та співаємо колядки, їмо святкові страви... Але власне для чого, заради
кого це все робиться... яке свято ми святкуємо? Що це за свято і чому ми його святкуємо,
сьогодні в нашому секуляризованому суспільстві якось призабулося, і лише
невеликий відсоток населення це чітко усвідомлює. Решта сприймають його як
певний звичай, приємну сімейну зустріч зі взаємними подарунками, і над ним не
дуже замислюються...
Проте свято Різдва Христового є доброю нагодою, щоб над ним глибше замислитися. І до цих роздумів потрібно віднести всю історію людства. Бо тільки тоді воно матиме якийсь сенс і якесь значення. Без цього воно не має сенсу. Ми, люди, не випадково з'явилися на цій планеті. Ми є тут, ми розумні створіння, здатні з Божою допомогою до великих висот добра (духовного), але, коли ми свідомо відлучаємося від Божої благодаті через гріх і найбільші падіння, тоді впадаємо в безмірні глибини зла і підлості… Все це було дано на початку. З біблійної історії ми знаємо найтрагічнішу історію непослуху Адама і Єви, а потім випадок Авеля (позитивний) і Каїна (негативний). І так можна було б продовжувати дуже довго, і ми би побачили перед собою позитивні постаті (хоча й недосконалі) Авраама, Мойсея, царя Давида, але також і негативних людей, які зображені як маса людей, а не як окремі особи. Нашими зразками для наслідування мають бути позитивні герої, а не негативні, і саме на них ми повинні зосереджувати свою увагу. Це методика і "тактика" Святого Письма. Добре це помічати і бачити відмінність від більшості засобів масової інформації, які переважно зосереджені на негативних прикладах.
Зло, злий дух ховається, і тому найчастіше проявляється в групах, ховається як анонім в множині, в натовпі, і рідко проявляє себе як індивід. Людина усвідомлює свою відповідальність і несе за це похвалу чи осуд, вона зазвичай боїться сама чинити зло.
Як це відбувається сьогодні? Тому що історія не зупинилася, вона продовжується, і ми сьогодні є її головними героями, навіть якщо не завжди це усвідомлюємо. Від нас залежить, як історія буде продовжуватися.
Хоча в минулому багато людей боролися з Богом і хотіли, щоб Він зробив деякі винятки із заповідей, сьогодні ситуація змінилась. Сьогодні Бога здебільшого не беруть до уваги, нахабно виключивши Його з гри, кажучи собі, що ми все можемо самі вирішити. З кожної хвороби ми можемо вийти самостійно (або за допомогою лікаря), мовляв, Бог нам для цього не потрібен. Але є й інші небезпеки, які загрожують всьому людству. Наприклад, війни, навколишнє середовище, наближення енергетичної кризи, демографічна зима…
Сьогодні панує жорсткий індивідуалізм та егоцентризм. Багато людей не хочуть ні від кого бути залежними, бути комусь вдячними. Таке ставлення, таємно присутнє всередині багатьох людей, згодом воно вибухає в критичній ситуації, коли необхідно об'єднатися і рухатись в одному напрямку. І настає криза! Така критична ситуація сьогодні є в багатьох місцях.
Ми отримали свободу, але, здається, втрачаємо відповідальність. Тому що сьогодні навіть авторитет уже мало значить. Багато хто шукає інші джерела авторитету, які часто основуються лише на їхній особистій думці, де за таких умов авторитет породжується хибними припущеннями, а потім апелює до них…
Багатьом людям бракує смирення і довіри до Божого проводу. Стараймося не бути одними з них. Адже все в Божих руках. Бо і навіть якщо ми віддамося Йому, без нашої співпраці, Він не захистить нас від отрут і отруєнь, які приходять зі "світу". З такою безмежною довірою святкуймо цьогорічне Різдво, Народження Господнє. І тільки тоді, коли ми вповні віддамося Йому, ми побачимо, що воно діє, і що воно того варте!
З цілого серця бажаю благословенного часу свят Різдва Христового!
Благословення Господнє на Вас!
+ Ладіслав Гучко, Апостольський Екзарх